Тема корекційної роботи з дітьми, що мають мовленнєві порушення, - завжди актуальна, зокрема й для музичного виховання.
Дошкільники,
які мають мовленнєві вади, потребують особливої організації різних видів
діяльності, а насамперед і музичної .
Музика
є могутнім засобом у вирішенні корекційних, виховних, розвиваючих завдань.
Логоритміка – це система
музично-рухливих, мовленнєво-рухливих, музично-мовних завдань і вправ,
заснована на зв’язку слова, музики і руху. Музика ріх і слово поєднуються в
логоритміці різним чином, у вправах в комлексі вони формують і впорядковують рухову
сферу дитини, її діяльність, позитивно впливають на особистість.
Перш за все все логоритміка - це комплексна методика. Що включає в себе
засоби логопедичного, музично-ритмічного та фізичного виховання. Логоритміка
– це потужний допоміжний засіб для ефективної роботи з корекції різних порушень
мовлення, в основі якої лежить ритмічно
– рухова природа музики. Основою логоритміка - є синтез мовлення, руху
та музика.
Все,
що оточує нас, живе за законами ритму. Зміна пір року, день і ніч, серцевий
ритм і багато що інше підпорядковане певному ритму. Будь-які ритмічні рухи
активізують діяльність мозку людини, тому з раннього дитинства рекомендовано
розвивати почуття ритму в доступній для дошкільника формі: в ритмічних вправах,
в іграх.
Музичне
заняття з використанням логоритмічних
вправ якнайкраще сприяє розвитку
дітей з вадами мовлення, виправленню недоліків фізичного розвитку, загальної та
мовної моторики, вихованню позитивних якостей особистості, естетичному
вихованню. Рухи під музику сприяють не тільки корекційній роботі, але й мають
вплив як на фізичний розвиток, так і на розвиток мислення, пам'яті, уваги,
сприйманню довкілля. Виконання під музику віршів, підспівок, інсценування
пісень, музичних казок сприяє розвитку рухового апарату та мовної моторики.
Під впливом
занять логопедичною ритмікою у дітей відбуваються значні зміни у звуковимові,
словоутворенні, накопиченні активного словникового запасу, дошкільники
оволодівають новими формами комунікації.
Тому,
в педагогічній практиці логоритміка необхідна для того, щоб корекційна робота
була більш ефективною. Логоритміка – найкращий показник роботи
музичного керівника, логопеда, вихователя - їх співпраці. Адже корекційні
задачі, які вирішують всі педагоги – однакові: допомогти дитині повірити у свої можливості розбудити її
внутрішні можливості полегшити їй процес адаптації у суспільному житті.
Результативність корекційної роботи залежить і від тісної співпраці музичного керівника, логопеда, вихователя.
Співпраця
музичного керівника, вчителя-логопеда та вихователя в справі розвитку мовлення
дітей, профілактиці чи корекції мовленнєвих порушень надзвичайно важлива і
потрібна.
Мета
діяльності усіх педагогів дошкільного навчального закладу полягає в тому, щоб
допомогти дітям з вадами мовлення.
Слід зазначити, що логоритмічні заняття спрямовані на всебічний розвиток дитини,
вдосконалення її мовлення, оволодіння руховими навичками, здатність долати
труднощі, творчо проявляти себе. Музичним керівникам
рекомендовано застосовувати логоритмічні вправи у звичайні музичні заняття, як «розминку», зняття напруги,як «сигнал» перед
зміною діяльності, перед основними
видами роботи з дошкільниками, які не мають мовленнєвих вад.
Впровадження
нових педагогічних і здоров’язбережувальних технологій у процес музичної освіти
в дошкільних закладах є однією із
основних цілей нашої роботи.
Тому,
логоритмічні заняття з використанням здоров’язбережувальних технологій надають
сприятливий вплив на здоров’я дитини (серцево-судинної, дихальної, мовленево-рухової).
У хід заняття вводяться елементи психогімнастики, елементи активної і пасивної
музикотерапіїї.
Специфіка
та особливості логоритмічних занять:
Ø
логоритмічні заняття будуються на основі
комплексного ігрового методу в ігровій
формі за певним сюжетом - українських і зарубіжних казок, розповідей, за
історіями уявних подорожей тощо;
Ø
усі вправи виконуються за наслідуванням, не
потребуючи попереднього заучування;
Ø
поєднання колективних методів з індивідуальним
підходом;
Ø
використання вправ та ігор різноманітного
спрямування;
Ø
швидка зміна діяльності;
Ø
на занятті повинна панувати атмосфера радості і
доброзичливості;
Ø
велика кількість наочного матеріалу;
Ø
фронтальні логоритмічні заняття відбуваються
один раз на тиждень тривалістю до 40 хвилин.
Ø структура
заняття допускає творче ставлення педагога до своєї практичної діяльності.
Структура
логоритмічних занять.
I частина. Вступна.
Підготовка
до мовного та моторного навантаження (використання вправ на розвиток основних
рухів та чуття ритму)
II частина. Основна.
Включає
різні вправи на розвиток уваги, координації рухів, мовлення з рухами, м’язового
тонусу, чуття ритму, мовленнєві і мімічні рухи, дрібну моторику, а також
слухання, співи, гру.
III частина. Заключна.
Повернення
дітей у спокійний врівноважений стан.
Якщо
проаналізувати рекомендовані схеми логоритмічних занять, які пропонують різні
автори, то можна помітити, що до них включено різні види музичної діяльності:
співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних
інструментах, також рекомендовано використання здоров’язбережувальних
технологій, елементи психогімнастики,
елементи активної і пасивної музикотерапіїї.
Іншу структуру має музичне заняття, яке будується на різних видах музично –
логоритмічної діяльності.
Слід
зауважити, що запропонована структура заняття, з якою Ви можете ознайомитись у
буклеті, не є догмою і допускає творчий підхід педагогів та залежить від низки
факторів:
1)
від психофізичних особливостей дітей даної групи, їх стану на момент проведення
заняття;
2)
від корекційних задач на даний період;
3)
від часу проведення заняття тощо.
Однією
з ефективних і важливих форм роботи з дітьми, які мають порушення мовлення, є також
індивідуальна робота.
Отже,
якщо підходити до логоритмічних занять творчо, кожне з них стане неповторним,
цікавим, яскравим та водночас зможе вирішити багато складних профілактичних та
корекційних завдань у розвитку дітей.




Немає коментарів:
Дописати коментар